Автореферат кандидатской диссертации

11. Шамша І.В. Відношення «буття та його інше» як системоутворювальне підґрунтя філософії: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук: 09.00.05 / І.В.Шамша / Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – Київ, 2009. – 19 с.

Скачать бесплатно полный текст автореферата можно по следующей ссылке: aref.kand.dis.shamsha.pdf

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Онтологічна криза кінця ХІХ – початку ХХ століть призвела до практичного знецінення категорії «буття» і, як наслідку, – радикальної критики будь-яких онтологій західноєвропейськими філософами ХХ століття. Проте, сам момент виникнення філософії показує, що питання про існування філософії буття (онтології) практично є питанням про буття самої філософії. Розуміння цього змушує дослідника повернутися до моменту виникнення філософії і категорії «буття» з метою з’ясування автентичного смислу категорії для усвідомлення її ролі у сучасній філософії. Актуальність теми зумовлена необхідністю відшукання єдиної методологічної основи для так званих «класичного» і «некласичного» розуміння буття, оскільки з існуванням цієї категорії в філософському дискурсі пов’язане існування самої філософії. Таку універсальну методологічну основу автор дисертаційного дослідження вбачає у логічному відношенні між буттям і його іншим, яке зберігається навіть в тих філософських системах, які здійснюють критику категорії «буття» і будь-яких онтологій.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження складають, насамперед, джерела, до яких відносяться онтологічні побудови філософів як класичного, так і некласичного періодів. Дослідити категорію «буття» без опори на історико-філософську базу джерел, неможливо, тому важливу роль в дисертації відіграють дослідження Дж.Льюіса, Б.Рассела, В.Декомба, О.Лосєва, Ф.Кессіді, М.Мамардашвілі, В. Шинкарука, В. Ярошовця, А. Гулиги, М. Біленького, Г.Волинки, Н.Мозгової, Р.Сафранські, Н.Автономової, П.Гайденко, В.Візгіна, А.Майданського, Н.Мотрошилової, С.Куцепал, В.Ляха, В.Андрущенко, Т.Розової, В.Загороднюка.    

Серед творів, що присвячені розгляду безпосередньо категорії «буття», можна виділити монографії О.Доброхотова, С.Ковальова, статті М.Кагана, Л.Когана, В.Кутирьова, А.Селіванова, та ін. Проблемі субстанції присвячені роботи В.Барановського, М.Оринбєкова, Д.Широканова. Категорія матерії досліджується в монографіях Ф.Архіпцева, П.Березовського, В.Кучевського, А.Логінова, С.Мелюхіна, Є.Солопова. Категорії ідеального і свідомості досліджуються в роботах А.Лоя, Е.Іль’єнкова, М.Лівшица, О.Івакіна, Р.Османадзе, К.Тарасова.

Важливу наукову базу для дисертації складають роботи, що розкривають суть філософії та її зв’язок з категорією «буття». До таких робот відносяться твори Т.Ойзермана, М.Поповича, Е.Корета, Х.Ортеги-і-Гассета, М.Гайдеґґера, Ж.Дельоза і Ф.Гваттарі, В.Лузгіна, Н.Хамітова. Монізм як принцип філософії розкривається в монографіях В.Акулова, Л.Науменко, Г.Батіщева.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Тема і зміст дисертаційного дослідження відповідає плану комплексної

 науково-дослідницької програми кафедри філософії Одеської національної юридичної академії на 2006 – 2010 рр. «Філософські і логічні підвалини правової теорії і практики» та є частиною науково-дослідницької програми академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970).

Мета роботи полягає в тому, щоб через логічні відносини між категоріями «буття» і «інше буття» розкрити сутнісну суперечливість буття, яка є основою для розвитку всіх філософських систем, в тому числі, класичних і некласичних філософій.

Мета дослідження конкретизується в таких дослідницьких завданнях:

-    доказово підкреслити неминущу актуальність категорії «буття» для філософії;

-    показати, в чому міститься і проявляється внутрішня роздвоєнність буття;

-    обґрунтувати послідовність аналізу проблеми буття і викладення його результатів;

-    знайти можливий синтез між класичним і некласичним розуміннями буття;

-    дослідити, як внутрішня роздвоєність буття конкретизується через відношення «суб’єкт – об’єкт».

Об’єктом дослідження є сутнісна суперечливість буття, яка відбивається в різному співвідношенні між буттям і його іншим в онтологічних побудовах західноєвропейської філософії за дві з половиною тисячі років.

Предметом дослідження виступає відношення «суб’єкт – об’єкт», через яке конкретизується родове відношення між буттям і його іншим.

Методологічну основу дослідження складає комплексне використання сукупності методів та прийомів наукового пізнання. Серед універсальних методів головну роль в дослідженні відіграє діалектичний метод. Сутнісна суперечливість буття стимулює використання методу, який дозволить охопити протиріччя в усій повноті і, вирішивши останнє, синтезувати в одну цілісну, єдину систему. Діалектичний метод використаний, зокрема при розташуванні розділів дисертації, в першому із яких розкривається так звана «субстанціалістська» концепція буття, яку також можна назвати класичною, а в другому – «антисубстанціалістська» концепція буття. Наприкінці другого розділу обґрунтовується необхідність синтезу між «субстанціалістською» і «антисубстанціалістською» концепціями буття і здійснюється один з можливих синтезів між ними. Також в дисертації використовується феноменологічний та герменевтичний методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів відображена в таких положеннях:

вперше:

-    здійснено синтез розуміння буття між об’єктивістською (субстанціалістською) і суб’єктивістською (антисубстанціалістською) концепціями буття, які в сучасному філософському дискурсі існують як відносно незалежні і, в певному сенсі, взаємовиключаючі теоретичні цілісності;

-    доведено, що логічне відношення «буття – його інше» може розглядатися як основа цього синтезу, як системоутворювальне методологічне підґрунтя філософії як класичної, так і некласичною;

-    космологію Геракліта розглянуто як систему, що передує онтології Спінози у відношенні виходу на рівень методологічної всезагальності, а онтологія Спінози як зразкову в цьому відношенні філософська система;

удосконалено:

-    онтологічну трактовку вчень досократиків;

-    тлумачення розуміння буття у філософії класичного періоду;

-    трактовку розуміння буття у некласичній філософії;

набуло подальшого розвитку:

-    обґрунтування необхідності синтезу між матеріалістичною і ідеалістичною формами об’єктивістської моделі буття, на основі онтології Спінози;

-    трактовка розвитку категорії буття в історії філософії;

-    висвітлення актуальності категорії «буття» для філософії.

Теоретичне і практичне значення дисертації полягає в тому, що положення і висновки дисертаційного дослідження уможливлюють розгляд історії філософії як єдиної цілісності. Висновки дисертації можна втілити при розробці філософських досліджень, в яких використовується категорія «буття», удосконалюється методологічний інструментарій філософського дослідження світу, різноманітних онтолого-методологічних дослідженнях. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості впровадження основних положень дисертації в навчальному процесі, при створенні навчальних програм, навчально-методичних посібників, підручників, курсів і спецкурсів з «Філософії», «Онтології, гносеології, феноменології», «Метафізики», «Історії філософії».

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження  доповідалися і обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри філософії Одеської національної юридичної академії. Окремі положення дисертації апробовані на Всеукраїнському круглому столі «Актуальні проблеми філософії права» (Одеса, 2005) і на ІІ Всеукраїнському круглому столі «Актуальні проблеми філософії права (аксіологічний аспект)» (Одеса, 2007); на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2004, 2005, 2006, 2007).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у вісьмох публікаціях, із них п’ять надруковані у збірках наукових праць, що входять до переліку фахових видань з філософських наук, затвердженого ВАК України.

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною науковою роботою. Положення наукової новизни і висновки отримані автором самостійно.

Структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, поділених на 19 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 187 сторінок, основний зміст дисертації – 166 сторінок. Список використаних джерел включає 232 найменування і складає 21 сторінку.

АННОТАЦИЯ

Шамша И.В. Отношение «бытие и его иное» как системообразующее основание философии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 – история философии. – Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию фундаментального логического отношения между бытием и его иным, которое мыслится как основа для возможного синтеза между так называемыми «классической» и «неклассической» философиями. Поскольку отношение «бытие – иное бытия» проявляется в системе всех философских категорий (всеобщее – единичное; необходимость – случайность; единое – многое; сущность – существование; субъект – объект и др.), основное внимание сосредоточено на том, как вышеназванное отношение проявляется через отношение «субъект – объект».

В ходе диссертационного исследования выяснено, что так называемое «классическое» понимание бытия характеризуется таким отношением между бытием и его иным. Понятием «бытие» означается некоторый пласт реальности, который является упорядочивающим принципом и началом для всего существующего. Он лежит в основе порядка вещей, он и есть этот порядок. Этот пласт реальности существует субстанциально и содержит в себе сущность. В противовес бытию существует пласт реальности, который существует посредством первого. Этот пласт реальности можно назвать «иное, чем бытие», «иное бытия», «инобытие». Таким образом, бытие существует посредством себя, субстанциально и является существованием с сущностью, иное же бытия существует посредством бытия, акцидентально и является существованием без сущности. Бытие в самом себе содержит возможность существования своего иного, и сам факт существования бытия допускает возможность существования иного, чем бытие.

В противовес классическому, неклассическое понимание бытия характеризуется тем, что пласт реальности, который в классической философии именовался «бытие», остается за рамками внимания исследователей. В центр же внимания попадает тот пласт реальности, который именовался «иным бытия», «иным, чем бытие», «инобытием». Эта реальность является неупорядоченной, единичной, множественной, дискретной, случайность определяет в ней все, она не может быть познана рационально, результаты познания этой реальности несут отпечаток субъективности. Однако «бытие» и «его иное» не просто меняются местами, а в логические отношения между ними вносятся некоторые коррективы. Реальность, на которую направлено основное внимание исследователя уже не содержит в себе сущности. Эта реальность все-таки мыслится как существующая посредством самой себя, в противовес той реальности, которая в классической философии именовалась «бытием». Последнее в неклассической философии мыслится как онтологически иное, существующее посредством первой реальности. Таким образом, выясняется: то, что в классической философии именовалось «бытием», в неклассической может именоваться «иным бытия», и наоборот.

Осуществленный анализ специфики логического отношения между бытием и его иным в классической и неклассической философии позволяет сделать вывод о том, что бытие нуждается в существовании своего иного не меньше, чем иное бытия нуждается в существовании самого бытия.

В работе подчеркнута непреходящая актуальность категории «бытие». Доказано, что логическое отношение «бытие – иное бытия» может использоваться в качестве основы для синтеза между классическим и неклассическим философствованием. Это дает возможность рассмотрения истории философии в единстве многообразия как единой системы.