Тези доповіді присвячено дослідженню розуміння часу в апоріях Зенона Елейського. Автор висловлює думку про те, що зенонівське розуміння часу  лягло в основу позитивістського та постнекласичного розуміння часу.

Тезисы  доклада посвящены изучению понимания времени в апориях Зенона Элейского. Автор выражает мысль о том, что зеноновское понимание времени легло в основу позитивистского и постнеклассического понимания времени.

В тезах доповіді аналізується позитивістське розуміння часу в юриспруденції та його роль в ефективному функціонуванні права. Автор висловлює думку про те, що невірне розуміння часу призводить до спотвореного образу людини, і до помилок у здісненні правосуддя. 

В тезисах доклада анализируется позитивистское понимание времени в юриспруденции и его роль в эффективном функционировании права. Автор выражает мысль о том, что неверное понимание времени приводит к искаженному образу человека, и к ошибкам в осуществлении правосудия.

Дослідження розуміння часу в фундаментальній онтології М.Гайдеґґера. Єдність буття і часу розглянуто як найважливішу умову побудування синтетичної онтології часу.

Исследование понимания времени в фундаментальной онтологии М.Хайдеггера. Единство бытия и времени рассматривается как важнейшее условие построения синтетической онтологии времени.

Investigation an understanding of time in the fundamental ontology of M.Heidegger. The unity of being and time is regarded as the most important condition for building a synthetic ontology of time.

Дослідження діалектики буття та часу в концепції Платона. Час розглядається і як заперечення (відкидання) буття і як синтез між буттям та часом.

Исследование диалектики бытия и времени в концепции Платона. Время рассматривается и как отрицание (отбрасывание) бытия и как синтез между бытием и временем.

Investigation of the dialectic of being and time in the concept of Plato. Time is seen as a rejection (negation) of being and as a synthesis between being and time.

Статтю присвячено дослідженню теперішнього як найбуттєвішого модусу часу. Наголошується необхідність розглядати теперішнє, зрозуміле як єдність вічності й моменту «тепер», в єдності з минулим-майбутнім.

Статья посвящена исследованию настоящего как самого бытийного модуса времени. Акцентируется необходимость рассмотрения настоящего, понятого как единство вечности и момента «теперь», в единстве с прошлым-будущим.

Article is devoted to of the present as the most existential modus of time. Emphasizes the need to address of the present, understood as the unity of eternity and the moment of "now" in the unity of with the past-future.

В статье рассматривается виртуальность как один из признаков философии небытия. Анализируются последствия компьютеризации для бытия человека в мире. Предлагается онтологическое осмысление виртуальности исходя из диалектики бытия и небытия.

В статті розглянуто віртуальність як ознаку філософії небуття. Аналізуються наслідки комп’ютеризації для буття людини в світі. Запропоновано онтологічне осмислення віртуальності виходячи із діалектики буття і небуття.

In the article virtuality is examined as a sign of the philosophy of not-being. The consequences of computerization for human existence in the world are analyzed here. The ontological comprehension of virtuality is offered proceeding from the dialectics of being and not-being.

В статье рассматривается философская сущность этического знания, отражение этой сущности в категориях всеобщего и единичного, роль категорий единичного и всеобщего для определения предмета этики. Автором предпринимается попытка определения предмета этического знания с учетом диалектики единичного и всеобщего.

В статті розглянуто філософську сутність етичного знання, відображення цієї сутності в категоріях всезагального та одиничного, роль категорій одиничного та всезагального для визначення предмету етики. Автором здійснюється спроба визначення предмету етичного знання з урахуванням діалектики одиничного та всезагального.

Philosophical essence of ethics knowledge is examined in the article, reflection of this essence in categories universal and single, role of categories of the single and universal for determination article of ethics. An author is undertake the attempt of determination of the article of ethics knowledge taking into account dialectics single and universal.

Статтю присвячено дослідженню синкретичної єдності необхідності і випадковості як підґрунтя некласичного філософування, автором здійснюється спроба віднайти спосіб вирішення протиріччя між класичним і некласичним філософуванням.

Статья посвящена исследованию синкретического единства необходимости и случайности как основания неклассического философствования, автором осуществляется попутка найти способ разрешения противоречия между классическим и неклассическим философствованием. 

The article is devoted research of syncretism unity of necessity and chance as grounds of the nonclassical philosophizing, an author is undertake the attempt of searching for of method of permission of contradiction between the classic and nonclassical philosophizing.

В статье устанавливается необходимая логическая связь между предзнанием и возможностью достижения истины бытия философией.

В статті встановлюється необхідний логічний зв’язок між напередзнанням и можливістю досягнення істини буття філософією.

The article substantiates the necessary logical connection between foreknowledge and possibility to achieve the truth of objective reality by the science of philosophy.

У статті розкривається онтологія відомого середньовічного мисленника - Боеція у світлі логічної осі «буття - інше буття».

В статье раскрывается онтология известного средневекового мислителя – Боэция в свете логической оси «бытие – иное бытия».

In the article the ontology of the famous medieval thinker - Boethius is uncovered, in the light of logical axle «being - other of being».